Suchergebnisse

An analysis of a number of tasks that need to be solved during the war in the southeastern region of our country requires a meaningful study of world experience in the use of reconnaissance and dual-purpose satellites in local wars and armed conflicts of the present on different military operations. This will help to specify the tasks and determine the features and conditions for the use of reconnaissance satellites in the interests of information support for the preparation and conduct of hostilities.The aim of the article is to systematize, on the basis of world experience, the tasks, features and conditions of the use by foreign states of space-based reconnaissance and surveillance means to solve the tasks of information support for military operations in local wars and armed conflicts of our time.On the basis of the analysis of world experience, the use of reconnaissance satellites in the system of providing combat actions on the examples of known local wars and armed conflicts of the late XX – early XXI centuries has been investigated: Iraq, 1991; Yugoslavia, 1999; Afghanistan, 2001; Iraq, 2003; Syria since 2014. The attention was paid to the peculiarities of the use of space reconnaissance craft, which were inherent in each of the local wars, taking into account the relevant arena of war, space reconnaissance capabilities of the states that took part in them. Information is given about orbital groups of spacecrafts that performed reconnaissance tasks in the interests of ground troops in different ranges of wavelengths of the electromagnetic spectrum. Conclusions regarding space reconnaissance trends are made, as well as the prospects for the development of the space segment in the system of providing future military struggle.The experience of local wars and military conflicts indicates that space reconnaissance is a necessary and most important element of the state's infrastructure, which has modern armed forces. The use of reconnaissance spacecraft is precisely that critical factor that provides advance and advantage in armed conflicts in advance. ; Анализ ряда задач, которые необходимо решить в ходе войны в юго-восточном регионе нашей страны, требует содержательного изучения мирового опыта по применению разведывательных спутников и спутников двойного назначения в локальных войнах и вооруженных конфликтах современности на разных ТВД. Это поможет конкретизировать задачи и определить особенности и условия применения разведывательных спутников в интересах информационного обеспечения подготовки и ведения боевых действий.Целью статьи является систематизация на основе мирового опыта задач, особенностей и условий применения иностранными государствами космических средств разведки и наблюдения для решении задач информационного обеспечения боевых действий войск в локальных войнах и вооруженных конфликтах современности.На основе анализа мирового опыта исследовано применение разведывательных спутников и спутников двойного назначения в системе обеспечения боевых действий на примерах известных локальных войн и вооруженных конфликтов конца ХХ – начала XXI веков: Ирак, 1991 год; Югославия, 1999 год; Афганистан, 2001 год; Ирак, 2003 год; Сирия, с 2014 года. Акцентировано внимание на особенностях применения космических аппаратов разведки, присущих каждой из локальных войн с учетом соответствующего театра военных действий, возможностей космической разведки государств, принимавших в них участие. Приведена информация об орбитальных группировках космических аппаратов, выполнявших задачи разведки в интересах наземных войск в различных диапазонах длин волн электромагнитного спектра. Сделаны выводы о тенденциях космической разведки, а также определены перспективы развития космического сегмента в системе обеспечения будущих боевых действий.Опыт локальных войн и военных конфликтов свидетельствует о том, что космическая разведка является необходимым и важнейшим элементом инфраструктуры государства, которое имеет современные вооруженные силы. Применение космических аппаратов разведки является именно тем критическим фактором, который заблаговременно обеспечивает преимущество и победу в вооруженных конфликтах. ; Аналіз низки завдань, що виявилися необхідними для вирішення в ході війни в південно-східному регіоні нашої країни, вимагає змістовного вивчення світового досвіду щодо застосування розвідувальних супутників і супутників подвійного призначення в локальних війнах і збройних конфліктах сучасності на різних ТВД, що, у свою чергу, допоможе конкретизувати завдання і визначити особливості та умови щодо їх застосування в інтересах інформаційного забезпечення підготовки та ведення бойових дій.Метою статті є систематизація на основі світового досвіду завдань, особливостей та умов застосування іноземними країнами космічних засобів розвідки і спостереження для вирішенні завдань інформаційного забезпечення бойових дій військ у локальних війнах і збройних конфліктах сучасності на різних ТВД.На основі аналізу світового досвіду досліджено застосування розвідувальних супутників і супутників подвійного призначення в системі забезпечення бойових дій на прикладах відомих локальних війн і збройних конфліктів кінця ХХ – початку ХХІ століть: Ірак, 1991 рік; Югославія, 1999 рік; Афганістан, 2001 рік; Ірак, 2003 рік; Сирія, з 2014 року. Акцентовано увагу на особливостях застосування космічних апаратів розвідки, що були притаманні кожній із локальних війн з урахуванням відповідного театру воєнних дій, можливостей космічної розвідки держав, які брали в них участь. Наведено інформацію про орбітальні угруповання космічних апаратів, що виконували завдання розвідки в інтересах наземних військ у різних діапазонах довжин хвиль електромагнітного спектру. Зроблено висновки щодо тенденцій космічної розвідки, а також визначено перспективи розвитку космічного сегмента в системі забезпечення майбутніх бойових дій.Досвід локальних війн і воєнних конфліктів свідчить про те, що космічна розвідка є необхідним та надважливим елементом інфраструктури держави, що має сучасні збройні сили, а застосування космічних апаратів розвідки є саме тим критичним фактором, який завчасно забезпечує країнам, що їх мають, перевагу і перемогу в збройних конфліктах.Подальші дослідження мають відбуватися за такими актуальними напрямами: тенденції в інтеграції космічної розвідки з іншими видами військової розвідки; способи маскування наземних об'єктів від космічних засобів розвідки противника; способи створення та застосування угруповань космічних апаратів розвідки і спостереження при підготовці та в ході ведення бойових дій.

An analysis of a number of tasks that need to be solved during the war in the southeastern region of our country requires a meaningful study of world experience in the use of reconnaissance and dual-purpose satellites in local wars and armed conflicts of the present on different military operations. This will help to specify the tasks and determine the features and conditions for the use of reconnaissance satellites in the interests of information support for the preparation and conduct of hostilities.The aim of the article is to systematize, on the basis of world experience, the tasks, features and conditions of the use by foreign states of space-based reconnaissance and surveillance means to solve the tasks of information support for military operations in local wars and armed conflicts of our time.On the basis of the analysis of world experience, the use of reconnaissance satellites in the system of providing combat actions on the examples of known local wars and armed conflicts of the late XX – early XXI centuries has been investigated: Iraq, 1991; Yugoslavia, 1999; Afghanistan, 2001; Iraq, 2003; Syria since 2014. The attention was paid to the peculiarities of the use of space reconnaissance craft, which were inherent in each of the local wars, taking into account the relevant arena of war, space reconnaissance capabilities of the states that took part in them. Information is given about orbital groups of spacecrafts that performed reconnaissance tasks in the interests of ground troops in different ranges of wavelengths of the electromagnetic spectrum. Conclusions regarding space reconnaissance trends are made, as well as the prospects for the development of the space segment in the system of providing future military struggle.The experience of local wars and military conflicts indicates that space reconnaissance is a necessary and most important element of the state's infrastructure, which has modern armed forces. The use of reconnaissance spacecraft is precisely that critical factor that provides advance and advantage in armed conflicts in advance. ; Анализ ряда задач, которые необходимо решить в ходе войны в юго-восточном регионе нашей страны, требует содержательного изучения мирового опыта по применению разведывательных спутников и спутников двойного назначения в локальных войнах и вооруженных конфликтах современности на разных ТВД. Это поможет конкретизировать задачи и определить особенности и условия применения разведывательных спутников в интересах информационного обеспечения подготовки и ведения боевых действий.Целью статьи является систематизация на основе мирового опыта задач, особенностей и условий применения иностранными государствами космических средств разведки и наблюдения для решении задач информационного обеспечения боевых действий войск в локальных войнах и вооруженных конфликтах современности.На основе анализа мирового опыта исследовано применение разведывательных спутников и спутников двойного назначения в системе обеспечения боевых действий на примерах известных локальных войн и вооруженных конфликтов конца ХХ – начала XXI веков: Ирак, 1991 год; Югославия, 1999 год; Афганистан, 2001 год; Ирак, 2003 год; Сирия, с 2014 года. Акцентировано внимание на особенностях применения космических аппаратов разведки, присущих каждой из локальных войн с учетом соответствующего театра военных действий, возможностей космической разведки государств, принимавших в них участие. Приведена информация об орбитальных группировках космических аппаратов, выполнявших задачи разведки в интересах наземных войск в различных диапазонах длин волн электромагнитного спектра. Сделаны выводы о тенденциях космической разведки, а также определены перспективы развития космического сегмента в системе обеспечения будущих боевых действий.Опыт локальных войн и военных конфликтов свидетельствует о том, что космическая разведка является необходимым и важнейшим элементом инфраструктуры государства, которое имеет современные вооруженные силы. Применение космических аппаратов разведки является именно тем критическим фактором, который заблаговременно обеспечивает преимущество и победу в вооруженных конфликтах. ; Аналіз низки завдань, що виявилися необхідними для вирішення в ході війни в південно-східному регіоні нашої країни, вимагає змістовного вивчення світового досвіду щодо застосування розвідувальних супутників і супутників подвійного призначення в локальних війнах і збройних конфліктах сучасності на різних ТВД, що, у свою чергу, допоможе конкретизувати завдання і визначити особливості та умови щодо їх застосування в інтересах інформаційного забезпечення підготовки та ведення бойових дій.Метою статті є систематизація на основі світового досвіду завдань, особливостей та умов застосування іноземними країнами космічних засобів розвідки і спостереження для вирішенні завдань інформаційного забезпечення бойових дій військ у локальних війнах і збройних конфліктах сучасності на різних ТВД.На основі аналізу світового досвіду досліджено застосування розвідувальних супутників і супутників подвійного призначення в системі забезпечення бойових дій на прикладах відомих локальних війн і збройних конфліктів кінця ХХ – початку ХХІ століть: Ірак, 1991 рік; Югославія, 1999 рік; Афганістан, 2001 рік; Ірак, 2003 рік; Сирія, з 2014 року. Акцентовано увагу на особливостях застосування космічних апаратів розвідки, що були притаманні кожній із локальних війн з урахуванням відповідного театру воєнних дій, можливостей космічної розвідки держав, які брали в них участь. Наведено інформацію про орбітальні угруповання космічних апаратів, що виконували завдання розвідки в інтересах наземних військ у різних діапазонах довжин хвиль електромагнітного спектру. Зроблено висновки щодо тенденцій космічної розвідки, а також визначено перспективи розвитку космічного сегмента в системі забезпечення майбутніх бойових дій.Досвід локальних війн і воєнних конфліктів свідчить про те, що космічна розвідка є необхідним та надважливим елементом інфраструктури держави, що має сучасні збройні сили, а застосування космічних апаратів розвідки є саме тим критичним фактором, який завчасно забезпечує країнам, що їх мають, перевагу і перемогу в збройних конфліктах.Подальші дослідження мають відбуватися за такими актуальними напрямами: тенденції в інтеграції космічної розвідки з іншими видами військової розвідки; способи маскування наземних об'єктів від космічних засобів розвідки противника; способи створення та застосування угруповань космічних апаратів розвідки і спостереження при підготовці та в ході ведення бойових дій.

Аналіз широкого спектра завдань розвідки та спостереження у воєнних конфліктах із застосуванням оперативно-тактичної безпілотної розвідувальної авіації ХХ ст. викликав потребу систематизації особливостей, умов і проблемних питань щодо її застосування.Мета статті. Систематизувати особливості, умови та проблемні питання застосування оперативно-тактичної безпілотної розвідувальної авіації у воєнних конфліктах ХХ ст.Основними завданнями, що вирішувалися за допомогою БпЛА, були: виявлення цілей; оцінювання втрат, нанесених противнику повітряними ударами; проведення спільних операцій з пілотованими літаками і наземними частинами. До того ж, БпЛА використовували для відстеження у прикордонних районах підрозділів терористів і бойових машин реактивної артилерії. Це були примітивні, на погляд сьогодення, але актуальні на той час, завдання, які й обумовили початок першого етапу розвитку БпЛА.Воєнний конфлікт у зоні Перської затоки надав військовим значного досвіду щодо використання БпЛА на різних стадіях конфлікту – як на стадії підготовки, так і під час бойових дій. США та їх союзникам уперше вдалося створити єдину глобальну інформаційно-ударну систему, одним з основних елементів якої стали розвідувальні БпЛА.Вважається, що першим повномасштабним випробуванням для безпілотних апаратів стала операція "Союзницька сила", яку провели об'єднані збройні сили (далі – ОЗС) НАТО в Югославії у 1999 р.Оперативно-тактичні розвідувальні БпЛА довели, що у складних умовах сучасних воєнних конфліктів вони результативніше, ніж пілотовані літаки, вирішують завдання розвідки. Такі переваги БпЛА, як низька вартість, відсутність небезпеки для льотчика, відносна невимогливість до умов експлуатації тощо примусили військових частіше використовувати БпЛА під час виконання розвідувальних завдань.Подальші дослідження мають відбуватися за такими актуальними напрямами: розвиток тактики застосування оперативно-тактичних БпЛА в різних умовах ведення бойових дій; удосконалення системи підготовки фахівців з безпілотної авіації за всією лінійкою спеціальностей; зменшення помітності БпЛА для протиповітряних засобів знищення противника та ін. ; Анализ широкого спектра задач разведки и наблюдения в военных конфликтах с применением оперативно-тактической беспилотной разведывательной авиации ХХ века вызвал потребность систематизации особенностей, условий и проблемных вопросов по ее применению.Цель статьи. Систематизировать особенности, условия и проблемные вопросы применения оперативно-тактической беспилотной разведывательной авиации в военных конфликтах ХХ века.Основными задачами, которые решались с помощью БПЛА, были: выявление целей; оценивание потерь, нанесенных противнику воздушными ударами; проведение совместных операций с пилотируемыми самолетами и наземными частями. К тому же, БПЛА использовали для отслеживания в приграничных районах подразделений террористов и боевых машин реактивной артиллерии. Это были примитивные, но актуальные в то время, задачи, которые и обусловили начало первого этапа развития БПЛА.Военный конфликт в зоне Персидского залива предоставил военным значительный опыт по использованию БПЛА на разных стадиях конфликта ‑ как на стадии подготовки, так и во время боевых действий. США и их союзникам впервые удалось создать единую глобальную информационно-ударную систему, одним из основных элементов которой стали разведывательные БПЛА.Считается, что первым полномасштабным испытанием для беспилотных аппаратов стала операция "Союзническая сила", которую провели объединённые вооруженные силы НАТО в Югославии в 1999 году.Оперативно-тактические разведывательные БПЛА доказали, что в сложных условиях современных военных конфликтов они результативнее, чем пилотируемые самолеты, решают задачи разведки. Такие преимущества БПЛА, как низкая стоимость, отсутствие опасности для летчика, относительная нетребовательность к условиям эксплуатации и т.п. заставили военных чаще использовать БПЛА во время выполнения разведывательных задач.Дальнейшие исследования должны проходить по таким актуальным направлениям: развитие тактики применения оперативно-тактических БПЛА в различных условиях ведения боевых действий; совершенствование системы подготовки специалистов по беспилотной авиации по всей линейке специальностей; уменьшение заметности БПЛА для противовоздушных средств уничтожения противника и др. ; The analysis of a wide range of reconnaissance and surveillance tasks in military conflicts with the use of operational-tactical unmanned reconnaissance aircraft of the twentieth century caused the need to systematize the features, conditions and problematic issues for its application.The purpose of the article. Systematize the features, conditions and problematic issues of the use of operational-tactical unmanned reconnaissance aircraft in military conflicts of the twentieth century.The main tasks that were solved with the help of UAVs were: identifying targets; estimation of losses inflicted on the enemy by air strikes; conducting joint operations with manned aircraft and ground units. In addition, UAVs were used to track terrorist units and rocket artillery combat vehicles in the border areas. These were primitive, but relevant at that time, tasks that determined the beginning of the first stage of the development of the UAV.The military conflict in thePersian Gulfgave the military considerable experience in the use of UAVs at different stages of the conflict, both at the preparatory stage and during the fighting. TheUnited Statesand its allies for the first time managed to create a single global information and strike system, one of the main elements of which was reconnaissance UAVs.It is believed that the operation "Allied Force", which was conducted by the NATO combined forces inYugoslaviain 1999, was the first full-scale test for unmanned vehicles.Operational-tactical reconnaissance UAVs proved that in the difficult conditions of modern military conflicts, they are more effective than manned aircraft and solve reconnaissance tasks. Such advantages of the UAV as low cost, no danger to the pilot, relative undemanding of the operating conditions, etc. forced the military to use UAVs more frequently during reconnaissance missions.Further research should be carried out in such topical areas: the development of tactics for the use of operational-tactical UAVs in various conditions of warfare; improving the system of training specialists in unmanned aircraft for the entire line of specialties; reducing the visibility of the UAV for anti-aircraft means of destroying the enemy, etc.

Аналіз широкого спектра завдань розвідки та спостереження у воєнних конфліктах із застосуванням оперативно-тактичної безпілотної розвідувальної авіації ХХ ст. викликав потребу систематизації особливостей, умов і проблемних питань щодо її застосування.Мета статті. Систематизувати особливості, умови та проблемні питання застосування оперативно-тактичної безпілотної розвідувальної авіації у воєнних конфліктах ХХ ст.Основними завданнями, що вирішувалися за допомогою БпЛА, були: виявлення цілей; оцінювання втрат, нанесених противнику повітряними ударами; проведення спільних операцій з пілотованими літаками і наземними частинами. До того ж, БпЛА використовували для відстеження у прикордонних районах підрозділів терористів і бойових машин реактивної артилерії. Це були примітивні, на погляд сьогодення, але актуальні на той час, завдання, які й обумовили початок першого етапу розвитку БпЛА.Воєнний конфлікт у зоні Перської затоки надав військовим значного досвіду щодо використання БпЛА на різних стадіях конфлікту – як на стадії підготовки, так і під час бойових дій. США та їх союзникам уперше вдалося створити єдину глобальну інформаційно-ударну систему, одним з основних елементів якої стали розвідувальні БпЛА.Вважається, що першим повномасштабним випробуванням для безпілотних апаратів стала операція "Союзницька сила", яку провели об'єднані збройні сили (далі – ОЗС) НАТО в Югославії у 1999 р.Оперативно-тактичні розвідувальні БпЛА довели, що у складних умовах сучасних воєнних конфліктів вони результативніше, ніж пілотовані літаки, вирішують завдання розвідки. Такі переваги БпЛА, як низька вартість, відсутність небезпеки для льотчика, відносна невимогливість до умов експлуатації тощо примусили військових частіше використовувати БпЛА під час виконання розвідувальних завдань.Подальші дослідження мають відбуватися за такими актуальними напрямами: розвиток тактики застосування оперативно-тактичних БпЛА в різних умовах ведення бойових дій; удосконалення системи підготовки фахівців з безпілотної авіації за всією лінійкою спеціальностей; зменшення помітності БпЛА для протиповітряних засобів знищення противника та ін. ; Анализ широкого спектра задач разведки и наблюдения в военных конфликтах с применением оперативно-тактической беспилотной разведывательной авиации ХХ века вызвал потребность систематизации особенностей, условий и проблемных вопросов по ее применению.Цель статьи. Систематизировать особенности, условия и проблемные вопросы применения оперативно-тактической беспилотной разведывательной авиации в военных конфликтах ХХ века.Основными задачами, которые решались с помощью БПЛА, были: выявление целей; оценивание потерь, нанесенных противнику воздушными ударами; проведение совместных операций с пилотируемыми самолетами и наземными частями. К тому же, БПЛА использовали для отслеживания в приграничных районах подразделений террористов и боевых машин реактивной артиллерии. Это были примитивные, но актуальные в то время, задачи, которые и обусловили начало первого этапа развития БПЛА.Военный конфликт в зоне Персидского залива предоставил военным значительный опыт по использованию БПЛА на разных стадиях конфликта ‑ как на стадии подготовки, так и во время боевых действий. США и их союзникам впервые удалось создать единую глобальную информационно-ударную систему, одним из основных элементов которой стали разведывательные БПЛА.Считается, что первым полномасштабным испытанием для беспилотных аппаратов стала операция "Союзническая сила", которую провели объединённые вооруженные силы НАТО в Югославии в 1999 году.Оперативно-тактические разведывательные БПЛА доказали, что в сложных условиях современных военных конфликтов они результативнее, чем пилотируемые самолеты, решают задачи разведки. Такие преимущества БПЛА, как низкая стоимость, отсутствие опасности для летчика, относительная нетребовательность к условиям эксплуатации и т.п. заставили военных чаще использовать БПЛА во время выполнения разведывательных задач.Дальнейшие исследования должны проходить по таким актуальным направлениям: развитие тактики применения оперативно-тактических БПЛА в различных условиях ведения боевых действий; совершенствование системы подготовки специалистов по беспилотной авиации по всей линейке специальностей; уменьшение заметности БПЛА для противовоздушных средств уничтожения противника и др. ; The analysis of a wide range of reconnaissance and surveillance tasks in military conflicts with the use of operational-tactical unmanned reconnaissance aircraft of the twentieth century caused the need to systematize the features, conditions and problematic issues for its application.The purpose of the article. Systematize the features, conditions and problematic issues of the use of operational-tactical unmanned reconnaissance aircraft in military conflicts of the twentieth century.The main tasks that were solved with the help of UAVs were: identifying targets; estimation of losses inflicted on the enemy by air strikes; conducting joint operations with manned aircraft and ground units. In addition, UAVs were used to track terrorist units and rocket artillery combat vehicles in the border areas. These were primitive, but relevant at that time, tasks that determined the beginning of the first stage of the development of the UAV.The military conflict in thePersian Gulfgave the military considerable experience in the use of UAVs at different stages of the conflict, both at the preparatory stage and during the fighting. TheUnited Statesand its allies for the first time managed to create a single global information and strike system, one of the main elements of which was reconnaissance UAVs.It is believed that the operation "Allied Force", which was conducted by the NATO combined forces inYugoslaviain 1999, was the first full-scale test for unmanned vehicles.Operational-tactical reconnaissance UAVs proved that in the difficult conditions of modern military conflicts, they are more effective than manned aircraft and solve reconnaissance tasks. Such advantages of the UAV as low cost, no danger to the pilot, relative undemanding of the operating conditions, etc. forced the military to use UAVs more frequently during reconnaissance missions.Further research should be carried out in such topical areas: the development of tactics for the use of operational-tactical UAVs in various conditions of warfare; improving the system of training specialists in unmanned aircraft for the entire line of specialties; reducing the visibility of the UAV for anti-aircraft means of destroying the enemy, etc.

A wide range and variety of reconnaissance and observation tasks, which were solved using strategic unmanned reconnaissance aircraft in military conflicts of the twentieth century, due to the need to update the features, conditions and problematic issues of its application.The purpose of the article. Systematize the features, conditions and problematic issues of the use of strategic unmanned reconnaissance aircraft in military conflicts of the 21st century.An analysis of the results of the hostilities inIraqin 1991 showed the need for the use of reconnaissance UAVs of extended stays in the air with a range of about 1,000 km and more.The creation and use of strategic-level unmanned vehicles was not relevant for all participants in military conflicts. So, if for the Israeli army, whose intelligence facilities were located mainly in the operational-tactical depth of up to400 km, this problem was irrelevant. For the US defense department, the potential reconnaissance facilities of which were located in overseas theaters of war, the question of the availability of strategic UAVs with the ability to control them from the mainland became after 1991 one of the top priorities.Afghanistanhas become the first region of use for the Global Hawk American UAV. Unlike the UAV Predator, the Global Hawk was a purely high-altitude strategic reconnaissance aircraft operating at high altitude to nearly20 km.The main difficulties of using Global Hawk, as it was later established, were to organize the management of these devices. So, to ensure the typical forAfghanistancombat operations of the Global Hawk UAV, it was necessary to have three satellite communication lines.Strategic reconnaissance UAVs has proved that in the difficult conditions of modern military conflicts, they perform more efficiently than manned aircraft to accomplish reconnaissance tasks to perform a number of tasks.Further research should be carried out in such topical areas: increasing the survivability of UAVs, developing approaches to using strategic UAVs in various combat conditions, improving the training system for crews of strategic UAVs, reducing the visibility of UAVs for anti-aircraft destruction of the enemy, and the like. ; Широкий спектр и разнообразие задач разведки и наблюдения, которые решались с применением стратегической беспилотной разведывательной авиации в военных конфликтах ХХ в., Обусловили потребность в актуализации особенностей, условий и проблемных вопросов ее применения.Цель статьи. Систематизировать особенности, условия и проблемные вопросы применения стратегической беспилотной разведывательной авиации в военных конфликтах XXI века.Анализ результатов боевых действий в Ираке в 1991 году показал необходимость применения разведывательных БПЛА длительного пребывания в воздухе с радиусом действия около1000 кми более.Вопросы создания и применения беспилотных аппаратов стратегического уровня не было актуальным для всех участников военных конфликтов. Так, если для израильской армии, объекты разведки которой находились преимущественно в оперативно-тактической глубине до400 км, эта проблема была неактуальной. Для оборонного ведомства США, потенциальные объекты разведки которого находились на заокеанских ТВД, вопрос наличия стратегических БПЛА с возможностью управления ими с континентальной части стал после1991 г. одним из первоочередных.Афганистан стал первым регионом применения американского БПЛА Global Hawk. В отличие от БПЛА Predator, Global Hawk был чисто высотным стратегическим разведчиком, действовавшим на большой высоте ‑ практически до20 км.Основные сложности применения Global Hawk, как было позже установлено, заключались в организации управления этими аппаратами. Так, для обеспечения типичных для Афганистана боевых операций БПЛА Global Hawk необходимо было иметь три спутниковые линии связи.Стратегические разведывательные БПЛА доказали, что в сложных условиях современных военных конфликтов для выполнения ряда задач они результативнее, чем пилотируемые самолеты, решают задачи разведки.Дальнейшие исследования должны проходить по таким актуальным направлениям: увеличение живучести беспилотников, развитие подходов по применению стратегических БПЛА в различных условиях ведения боевых действий, совершенствование системы подготовки экипажей стратегической беспилотной авиации, уменьшение заметности БПЛА для противовоздушных средств уничтожения противника и тому подобное. ; Широкий спектр і різноманітність завдань розвідки та спостереження, що вирішувалися із застосуванням стратегічної безпілотної розвідувальної авіації у воєнних конфліктах ХХІ ст., обумовили потребу в актуалізації особливостей, умов і проблемних питань її застосування.Мета статті. Систематизувати особливості, умови та проблемні питання застосування стратегічної безпілотної розвідувальної авіації у воєнних конфліктах ХХІ ст.Аналіз результатів бойових дій в Іраку у 1991 р. показав необхідність застосування розвідувальних БПЛА тривалого перебування в повітрі з радіусом дії приблизно1000 кмі більше.Питання створення і застосування безпілотних апаратів стратегічного рівня не було актуальним для всіх учасників воєнних конфліктів. Так, якщо для ізраїльської армії, об'єкти розвідки якої знаходились переважно в оперативно-тактичній глибині до400 км, ця проблема була неактуальною, то для оборонного відомства США, потенційні об'єкти розвідки якого знаходилися на заокеанських ТВД, питання наявності стратегічних БПЛА з можливістю управління ними з континентальної частини стало після 1991 р. одним з першочергових.Афганістан став першим регіоном застосування американського БПЛА Global Hawk. На відміну від БПЛА Predator, Global Hawk був суто висотним стратегічним розвідником, що діяв на великій висоті – практично до20 км.Основні складнощі застосування Global Hawk, як було пізніше встановлено, полягали в організації управління цими апаратами. Так, для забезпечення типових для Афганістану бойових операцій БпЛА Global Hawk необхідно було мати три супутникові лінії зв'язку.Стратегічні розвідувальні БПЛА довели, що у складних умовах сучасних воєнних конфліктів для виконання низки завдань вони результативніше, ніж пілотовані літаки, вирішують завдання розвідки.Подальші дослідження мають відбуватися за такими актуальними напрямами: збільшення живучості безпілотників, розвиток підходів щодо застосування стратегічних БПЛА в різних умовах ведення бойових дій, удосконалення системи підготовки екіпажів стратегічної безпілотної авіації, зменшення помітності БПЛА для протиповітряних засобів знищення противника тощо.

A wide range and variety of reconnaissance and observation tasks, which were solved using strategic unmanned reconnaissance aircraft in military conflicts of the twentieth century, due to the need to update the features, conditions and problematic issues of its application.The purpose of the article. Systematize the features, conditions and problematic issues of the use of strategic unmanned reconnaissance aircraft in military conflicts of the 21st century.An analysis of the results of the hostilities inIraqin 1991 showed the need for the use of reconnaissance UAVs of extended stays in the air with a range of about 1,000 km and more.The creation and use of strategic-level unmanned vehicles was not relevant for all participants in military conflicts. So, if for the Israeli army, whose intelligence facilities were located mainly in the operational-tactical depth of up to400 km, this problem was irrelevant. For the US defense department, the potential reconnaissance facilities of which were located in overseas theaters of war, the question of the availability of strategic UAVs with the ability to control them from the mainland became after 1991 one of the top priorities.Afghanistanhas become the first region of use for the Global Hawk American UAV. Unlike the UAV Predator, the Global Hawk was a purely high-altitude strategic reconnaissance aircraft operating at high altitude to nearly20 km.The main difficulties of using Global Hawk, as it was later established, were to organize the management of these devices. So, to ensure the typical forAfghanistancombat operations of the Global Hawk UAV, it was necessary to have three satellite communication lines.Strategic reconnaissance UAVs has proved that in the difficult conditions of modern military conflicts, they perform more efficiently than manned aircraft to accomplish reconnaissance tasks to perform a number of tasks.Further research should be carried out in such topical areas: increasing the survivability of UAVs, developing approaches to using strategic UAVs in various combat conditions, improving the training system for crews of strategic UAVs, reducing the visibility of UAVs for anti-aircraft destruction of the enemy, and the like. ; Широкий спектр и разнообразие задач разведки и наблюдения, которые решались с применением стратегической беспилотной разведывательной авиации в военных конфликтах ХХ в., Обусловили потребность в актуализации особенностей, условий и проблемных вопросов ее применения.Цель статьи. Систематизировать особенности, условия и проблемные вопросы применения стратегической беспилотной разведывательной авиации в военных конфликтах XXI века.Анализ результатов боевых действий в Ираке в 1991 году показал необходимость применения разведывательных БПЛА длительного пребывания в воздухе с радиусом действия около1000 кми более.Вопросы создания и применения беспилотных аппаратов стратегического уровня не было актуальным для всех участников военных конфликтов. Так, если для израильской армии, объекты разведки которой находились преимущественно в оперативно-тактической глубине до400 км, эта проблема была неактуальной. Для оборонного ведомства США, потенциальные объекты разведки которого находились на заокеанских ТВД, вопрос наличия стратегических БПЛА с возможностью управления ими с континентальной части стал после1991 г. одним из первоочередных.Афганистан стал первым регионом применения американского БПЛА Global Hawk. В отличие от БПЛА Predator, Global Hawk был чисто высотным стратегическим разведчиком, действовавшим на большой высоте ‑ практически до20 км.Основные сложности применения Global Hawk, как было позже установлено, заключались в организации управления этими аппаратами. Так, для обеспечения типичных для Афганистана боевых операций БПЛА Global Hawk необходимо было иметь три спутниковые линии связи.Стратегические разведывательные БПЛА доказали, что в сложных условиях современных военных конфликтов для выполнения ряда задач они результативнее, чем пилотируемые самолеты, решают задачи разведки.Дальнейшие исследования должны проходить по таким актуальным направлениям: увеличение живучести беспилотников, развитие подходов по применению стратегических БПЛА в различных условиях ведения боевых действий, совершенствование системы подготовки экипажей стратегической беспилотной авиации, уменьшение заметности БПЛА для противовоздушных средств уничтожения противника и тому подобное. ; Широкий спектр і різноманітність завдань розвідки та спостереження, що вирішувалися із застосуванням стратегічної безпілотної розвідувальної авіації у воєнних конфліктах ХХІ ст., обумовили потребу в актуалізації особливостей, умов і проблемних питань її застосування.Мета статті. Систематизувати особливості, умови та проблемні питання застосування стратегічної безпілотної розвідувальної авіації у воєнних конфліктах ХХІ ст.Аналіз результатів бойових дій в Іраку у 1991 р. показав необхідність застосування розвідувальних БПЛА тривалого перебування в повітрі з радіусом дії приблизно1000 кмі більше.Питання створення і застосування безпілотних апаратів стратегічного рівня не було актуальним для всіх учасників воєнних конфліктів. Так, якщо для ізраїльської армії, об'єкти розвідки якої знаходились переважно в оперативно-тактичній глибині до400 км, ця проблема була неактуальною, то для оборонного відомства США, потенційні об'єкти розвідки якого знаходилися на заокеанських ТВД, питання наявності стратегічних БПЛА з можливістю управління ними з континентальної частини стало після 1991 р. одним з першочергових.Афганістан став першим регіоном застосування американського БПЛА Global Hawk. На відміну від БПЛА Predator, Global Hawk був суто висотним стратегічним розвідником, що діяв на великій висоті – практично до20 км.Основні складнощі застосування Global Hawk, як було пізніше встановлено, полягали в організації управління цими апаратами. Так, для забезпечення типових для Афганістану бойових операцій БпЛА Global Hawk необхідно було мати три супутникові лінії зв'язку.Стратегічні розвідувальні БПЛА довели, що у складних умовах сучасних воєнних конфліктів для виконання низки завдань вони результативніше, ніж пілотовані літаки, вирішують завдання розвідки.Подальші дослідження мають відбуватися за такими актуальними напрямами: збільшення живучості безпілотників, розвиток підходів щодо застосування стратегічних БПЛА в різних умовах ведення бойових дій, удосконалення системи підготовки екіпажів стратегічної безпілотної авіації, зменшення помітності БПЛА для протиповітряних засобів знищення противника тощо.

На основі аналізу досвіду війн і локальних конфліктів досліджено та ідентифіковано особливості, умови та проблемні питання застосування тактичної безпілотної розвідувальної авіації. ; Результаты анализа широкого спектра задач воздушной разведки и наблюдения, которые решались с применением тактической беспилотной разведывательной авиации, вызвали необходимость в систематизации условий, особенностей и проблемных вопросов её применения в военных конфликтах.Этим вопросам и посвящена данная статья.Одной из характерных черт военных конфликтов конца ХХ - начала XXI веков стало ведения боевых действий подразделениями регулярной армии против слабо организованных отрядов и групп. Боевые действия все чаще велись без четко определенной полосы фронта, в условиях горно-лесистой местности или в городских условиях, где наблюдение с воздуха было затруднено. Основной боевой единицей в операциях против малочисленных мобильных группировок противника были тактические подразделения до бригады включительно. Быстротечность обстановки, которая сопровождала боевые действия во время конфликтов, требовала наличия у командиров этих уровней оперативных разведывательных данных о местонахождении, состоянии и деятельности основных объектов противника. В таких условиях актуальность приобретали небольшие по размерам мобильные беспилотные летательные аппараты (БПЛА), которые обеспечивали разведку объектов противника в тактической глубине, в масштабе реального времени, в интересах командиров уровня "взвод-батальон-бригада".Проведенный анализ показал, что начиная с конфликта в районе Персидского залива 1991, получила развитие тенденция использования разведывательных БПЛА в интересах низших звеньев военного управления "взвод-рота-батальон". При этом, чем ниже уровень подразделения, тем менее габаритным и более мобильным был БПЛА. БПЛА тактического уровня, в большинстве случаев, стали единственным средством разведки и обеспечивал тактические подразделения информацией о противнике и объектах в масштабе реального времени. В результате, командиры смогли оперативно реагировать на изменения обстановки, что повысило результативность действий их подразделений.Дальнейшие исследования целесообразно проводить по таким направлениям, как развитие тактики применения беспилотников в разных условиях ведения боевых действий, совершенствование системы подготовки специалистов по беспилотной авиации по всей линейке специальностей; уменьшение заметности БПЛА для противовоздушных средств уничтожения противника. ; The results of the analysis of a wide range of aerial reconnaissance and surveillance tasks, which were solved with the use of tactical unmanned reconnaissance aviation, necessitated the systematization of conditions, features and problematic issues of its application in military conflictsThis article is devoted to these questions.One of the characteristic features of military conflicts in the late twentieth and early twenty-first centuries was the conduct of military operations by units of the regular army against poorly organized detachments and groups. The fighting was increasingly conducted without a clearly defined front line, in a mountainous-woodland environment or in urban conditions, where aerial surveillance was difficult. The main combat unit in operations against the small mobile groupings of the enemy was the tactical units up to the brigade inclusive. The rapidity of the situation, which accompanied the fighting in times of conflict, required commanders of these levels to have operative reconnaissance data on the location, condition and activities of the enemy's main facilities. Under such conditions, mobile unmanned aerial vehicles (UAV), which provided reconnaissance of enemy targets in tactical depth, on a real-time scale, for the benefit of commanders of the "platoon-battalion-brigade" level, became topical.The analysis showed that since the conflict in thePersian Gulfin 1991, has evolved the trend of using reconnaissance UAV for the benefit of the lower parts of military administration "platoon-company-battalion". At the same time, the lower the level of the unit, the less mobile and more mobile the UAV was. UAV tactical level, in most cases, became the only means of reconnaissance and provided tactical units with information about the enemy and objects in real time. As a result, the commanders were able to react quickly to changes in the situation, which increased the effectiveness of their units.Further research would be appropriate in such areas as the development of tactics for the use of drones in different conditions of warfare, the improvement of unmanned aircraft system for training specialists for the entire range of specialties; reducing the visibility of UAVs for anti-aircraft destruction of the enemy and the like.

У статті в результаті проведеного дослідження систематизована світова практика міжнародного співробітництва країн в інтересах забезпечення прикордонної безпеки в умовах розвитку глобалізаційних світових процесів, що зумовлює зростання кількості різного рівня завдань і проблемних ситуацій, які виникають в процесі формування відносин між країнами на міжнародній платформі. Акцентується увага на доцільності та особливостях міжнародного досвіду комплексного управління діяльністю державних органів на кордонах у рамках міжнародного співробітництва. Проаналізовано європейську модель управління, що має перспективи своєї реалізації як в низці європейських країн, що не входять до складу Європейського Союзу, так і в країнах Центральної Азії. Акцентується увага на невірному термінологічному застосуванні таких словосполучень, як "інтегроване управління кордонами", "комплексне управління кордонами" або "скоординоване управління кордонами", що не відповідає смисловій суті. Введено нове словосполучення – "комплексне управління діяльністю державних органів на кордонах". Проаналізовано моделі міжнародного співробітництва на прикладах країн-членів Євразійського економічного співтовариства і країн-членів СНД, країн Африки та Скандинавських країн в питаннях комплексного управління діяльністю державних органів на кордонах. Зроблено висновки і визначені перспективи подальших досліджень. ; В статье в результате проведенного исследования систематизирована мировая практика международного сотрудничества стран в интересах обеспечения пограничной безопасности в условиях развития глобализационных мировых процессов, что обусловливает возрастание количества разного уровня задач и проблемных ситуаций, возникающих в процессе формирования отношений между странами на международной платформе. Акцентируется внимание на целесообразности и особенностях международного опыта комплексного управления деятельностью государственных органов на границах в рамках международного сотрудничества. Проанализирована европейская модель управления, имеющая перспективы своей реализации как в ряде европейских стран, не входящих в Европейский Союз, так и в странах Центральной Азии. Акцентируется внимание на неправильном терминологическом применении таких словосочетаний, как "интегрованное управление границами", "комплексное управление границами" или "скоординированное управление границами", что не соответствует смысловой сути. Введено новое словосочетание – "комплексное управление деятельностью государственных органов на границах". Проанализированы модели международного сотрудничества на примерах стран-членов СНГ и стран-членов Евразийского экономического сообщества, стран Африки и Скандинавских стран в вопросах комплексного управления деятельностью государственных органов на границах. Сделаны выводы и определены перспективы дальнейших исследований. ; The article systematizes the world practice of international cooperation in the interests of border security under the conditions of development of world processes globalization, which leads to an increase in the number of different levels of tasks and problems that arise in the formation of relations between countries on an international platform. Emphasis is placed on the expediency and features of the international experience of integrated management of state bodies at borders in the framework of international cooperation. The European model of management is analyzed, which has prospects for its implementation in a number of European countries that are not part of the European Union, as well as in the countries of Central Asia. Emphasis is placed on the incorrect terminological use of such phrases as "integrated border management", "complex border management" or "coordinated border management", which does not correspond to the semantic essence. A new phrase was introduced – "integrated management of state bodies at borders". Models of international cooperation are analyzed on the examples of the Eurasian Economic Community member states and the CIS member states, African countries and the Scandinavian countries in the issues of integrated management of state bodies at the borders. Conclusions are made and prospects of further researches are defined.

У статті в результаті проведеного дослідження систематизована світова практика міжнародного співробітництва країн в інтересах забезпечення прикордонної безпеки в умовах розвитку глобалізаційних світових процесів, що зумовлює зростання кількості різного рівня завдань і проблемних ситуацій, які виникають в процесі формування відносин між країнами на міжнародній платформі. Акцентується увага на доцільності та особливостях міжнародного досвіду комплексного управління діяльністю державних органів на кордонах у рамках міжнародного співробітництва. Проаналізовано європейську модель управління, що має перспективи своєї реалізації як в низці європейських країн, що не входять до складу Європейського Союзу, так і в країнах Центральної Азії. Акцентується увага на невірному термінологічному застосуванні таких словосполучень, як "інтегроване управління кордонами", "комплексне управління кордонами" або "скоординоване управління кордонами", що не відповідає смисловій суті. Введено нове словосполучення – "комплексне управління діяльністю державних органів на кордонах". Проаналізовано моделі міжнародного співробітництва на прикладах країн-членів Євразійського економічного співтовариства і країн-членів СНД, країн Африки та Скандинавських країн в питаннях комплексного управління діяльністю державних органів на кордонах. Зроблено висновки і визначені перспективи подальших досліджень. ; В статье в результате проведенного исследования систематизирована мировая практика международного сотрудничества стран в интересах обеспечения пограничной безопасности в условиях развития глобализационных мировых процессов, что обусловливает возрастание количества разного уровня задач и проблемных ситуаций, возникающих в процессе формирования отношений между странами на международной платформе. Акцентируется внимание на целесообразности и особенностях международного опыта комплексного управления деятельностью государственных органов на границах в рамках международного сотрудничества. Проанализирована европейская модель управления, имеющая перспективы своей реализации как в ряде европейских стран, не входящих в Европейский Союз, так и в странах Центральной Азии. Акцентируется внимание на неправильном терминологическом применении таких словосочетаний, как "интегрованное управление границами", "комплексное управление границами" или "скоординированное управление границами", что не соответствует смысловой сути. Введено новое словосочетание – "комплексное управление деятельностью государственных органов на границах". Проанализированы модели международного сотрудничества на примерах стран-членов СНГ и стран-членов Евразийского экономического сообщества, стран Африки и Скандинавских стран в вопросах комплексного управления деятельностью государственных органов на границах. Сделаны выводы и определены перспективы дальнейших исследований. ; The article systematizes the world practice of international cooperation in the interests of border security under the conditions of development of world processes globalization, which leads to an increase in the number of different levels of tasks and problems that arise in the formation of relations between countries on an international platform. Emphasis is placed on the expediency and features of the international experience of integrated management of state bodies at borders in the framework of international cooperation. The European model of management is analyzed, which has prospects for its implementation in a number of European countries that are not part of the European Union, as well as in the countries of Central Asia. Emphasis is placed on the incorrect terminological use of such phrases as "integrated border management", "complex border management" or "coordinated border management", which does not correspond to the semantic essence. A new phrase was introduced – "integrated management of state bodies at borders". Models of international cooperation are analyzed on the examples of the Eurasian Economic Community member states and the CIS member states, African countries and the Scandinavian countries in the issues of integrated management of state bodies at the borders. Conclusions are made and prospects of further researches are defined.